Поради психолога

Виховання та розвиток дитини вдома

 

Заохочуйте самостійність своєї дитини.

Якщо Ваша дитина потребує допомоги, створіть такі умови, щоб вона сама знайшла шляхи розв’язання проблемної ситуації.

Не давайте готових відповідей — Ваша допомога має обмежуватися натяками, навідними запитаннями.

Відзначайте досягнення дитини. Віддавайте перевагу похвалі, а не докорам.

Не доповнюйте схвалення вчинків або поведінки дитини критикою.

Не ставте перед дитиною завищені вимоги.

Не вимагайте від своєї дитини більше, ніж від себе.

Пам’ятайте, що для дитини позитивний приклад батьків значить більше за їхні повчання.

Створіть для дитини куточок, де буде її стіл, полички, іграшки, книжки, олівці фарби, альбоми та інші предмети, необхідні для її самостійної діяльності, гри.

Розповідайте дитині якнайбільше позитивного про самостійність, допитливість, а також про дитячий садок, школу.

Пам’ятайте, після 20 хв. занять дитині необхідна перерва, зміна діяльності.

Не проводьте розвивальних занять із дитиною пізно ввечері.

Пам’ятайте, для продуктивної діяльності дитині необхідно спати 10–12 год. на добу, з урахуванням денного відпочинку  протягом 1–1,5 год.

Практичний психолог, вчитель-логопед

Паш  Оксана Володимирівна - має вищу кваліфікаційну категорію

ПАМ’ЯТКА

«Вплив батьків на поведінку дитини»

 

Подавайте дітям приклад хорошої поведінки.

 

Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка — приклад для наслідування.

Змінюйте оточення, а не дитину.

 

Ліпше тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети в недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.

ррВисловлюйте свої бажання позитивно.

 

Кажіть дітям, чого Ви від них очікуєте, замість того, чого не бажаєте.

Висувайте реальні вимоги.

 

Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.

Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням.

 

Із дорослішанням дитини покарання і заохочення стають усе менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на ваше рішення. Прагніть до компромісу в спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими використовуйте тактику переключення уваги.

 

Обирайте виховання без побиття та крику.

 

На початку крик та фізичні покарання можуть здаватися результативними, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все сильніше, щоб досягти бажаного результату. Постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру. Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших. Пам’ятайте: коли дитина дістала ляпаса, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано.

Допомагайте дітям поводитися ліпше, даючи їм право вибору.

 

Не сперечайтеся з дитиною про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їй зробити вибір: нехай вона сама вирішує, у що одягатися чи що їсти. Це дасть змогу запобігти проявам образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що Ви її постійно контролюєте.

Проявляйте свою любов.

 

Саме любов є найважливішою потребою всіх дітей і однією з основних передумов їхньої позитивної поведінки. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, почуття власної гідності.

Прислуховуйтеся до того, що говорить Ваша дитина.

 

Цікавтеся тим, що робить і відчуває Ваша дитина.

Визначте певні обмеження для дітей.

 

Усі стосунки потребують певних обмежень. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються безпечніше, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.

 

Використовуйте сміх для того, щоб розрядити напружену ситуацію.

 

Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства.

Умійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміятися за кожної слушної нагоди.

Намагайтеся побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття.

 

Пригадайте, як Ви почувалися, коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, якщо з Вами чинили несправедливо.

Хваліть і заохочуйте дитину.

 

Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте її докладати до цього зусиль. Хваліть її за хорошу поведінку.

Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого.

 

Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її.

Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому.

Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.

Плануйте розпорядок дня дитини.

 

Малі діти почуватимуться безпечніше, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.

 

Будьте послідовними в дотриманні правил, встановлених у вашій сім’ї.

 

Намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого — відміняється.

 

Не забувайте про власні потреби!

 

Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на декілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.

І пам’ятайте: діти мають право на позитивне ставлення до себе.

 

Україна зобов’язалася дотримуватися принципів Конвенції Організації Об’єднаних Націй з прав дитини. У цій Конвенції проголошено, що діти мають права, одним з яких є право на захист від будь-яких форм фізичного і психічного насильства та навмисного приниження.

 

Вчитель-логопед

Бедерман Юлія Анатоліївна – має вищу кваліфікаційну категорію, звання «Вчитель-логопед-методист»

Логопед

РОЛЬ БАТЬКІВ У ВИХОВАННІ ПРАВИЛЬНОЇ ЗВУКОМОВИ У ДІТЕЙ ТА РОЗВИТКУ ЇХ МОВЛЕННЯ В ЦІЛОМУ

 

Формування мовлення дітей дошкільного віку - одне з головних завдань виховання, бо оволодіння рідною мовою тісно пов'язане з розвитком мислення дитини, з пізнанням навколишнього світу. Довколишній світ входить в життя дітей поступово і спочатку малюк пізнає найближче оточення. З часом життєвий досвід дитини збагачується. Важливу роль у цьому відіграє щоденне спілкування з батьками, в процесі якого формується мовлення малюка. Саме воно сприяє перебудові психіки дитини, дозволяє їй сприймати явища більш свідомо. Тому так важливо турбуватися про своєчасний розвиток мовлення дітей, приділяти увагу його чистоті і правильності.

Батьки - перші, хто забезпечує розвиток мовлення дитини. Вони повинні, насамперед, добре знати рівень розвитку малюка в цілому і мовлення зокрема. Для цього слід  з'ясувати:

 

 1. Чи вміє дитина узагальнювати предметний ряд та виділяти в ньому зайвий предмет, а також зайве слово з семантичного ряду.

 2. Чи засвоїв малюк граматичну будову мови (узгодження слів за відмінками, числівника з іменником; використання прийменників; утворення множини від однини; використання зменшувально-пестливих суфіксів).

 З. Стан фонематичного слуху (розрізнення звуків, схожих за артикуляцією, але різних за звучанням, наприклад: т - д, с - з, п - б).

 4. Рівень розвитку фразової та зв'язної мови; вміння виділяти і називати частини предмета, частини тіла живої істоти.

 5.Рівень розвитку психічних процесів: мислення, уваги, уяви, пам'яті. Дорослий ставить ці запитання собі, аби їх з'ясувати. З дитиною ж він грає, підібравши відповідний матеріал до кожного з цих питань. Батьки повинні знати, що недоліки звуковимови у ранньому віці (від 1,5 до 2,5 років) пояснюються недостатнім загальним розвитком дитини і не сформованістю її мовнорухового апарата.

 

Вже у 4-5 років порушення звуковимови вважається патологією. Більш розвинені діти починають самі помічати вади і нерідко дуже  хворобливо  переживають  це.   Вони  соромляться  говорити, уникають слів із звуками, які вимовляють неправильно. Недоліки мовлення позначаються і на психічному розвитку особистості. Такі діти, здебільшого, пасивні, нервові, зневірені у власних силах, неуважні, погано контактують з оточуючими. Батькам необхідно знати, що причинами порушень вимови і недостатнього розвитку фонематичного слуху є не тільки дефектна мова людей з оточення, а й перенесені в ранньому віці інфекційні хвороби,  хронічні пневмонії, хронічний тонзиліт,   аденоїди, захворювання вуха, яке приводить до зниження елементарного слуху, ураження мозку, викликані травмами. Порушення фонематичного сприймання приводить до того, що дитина не сприймає на слух близькі за звучанням або схожі за артикуляцією звуки мови.

Через це її словник не поповнюється словами зі звуками, які дитині важко розрізняти, і починає відставати від норми. З цієї ж причини не формується правильно граматична будова мови. Все це разом приводить до загального недорозвитку мовлення, а це, в свою чергу, стане причиною порушення письма і читання.

Щоб слухомовні недоліки у дитини не закріплювалися і з віком не переходили у звичку говорити неправильно, їх необхідно своєчасно визначити і ліквідувати. Найбільшої ефективності ця робота набуває з дітьми дошкільного віку, тому що нервова система у них тільки формується, а умовні зв'язки в корі головного мозку досить швидко і легко перебудовуються.

 

Важливе значення має співпраця логопеда з батьками.

 

Працюючи з дитиною дома батьки повинні пам'ятати:

 

І. Ігри-заняття дають змогу досягти великих успіхів в усуненні мовних недоліків.

2.Заняття необхідно проводити протягом 20-30 хвилин.

3.Примушувати дитину не можна. Слід вибрати час, коли дошкільнику цікаво буде фати.

4Необхідно чітко дотримуватися всіх рекомендацій логопеда.

Поради соціального педагога

СОЦІАЛЬНА    ПОВЕДІНКА    ДИТИНИ

 

Поради    батькам

 

     Якомога частіше спостерігайте за поведінкою дитини під час спілкування з іншими дітьми, спільних ігор.

 

Розмовляйте з дитиною про ії перебування  у дитячому садку на подвір'ї ( Із ким гралась? Хто є твоїм другом?  Чому? Про що розмовляє з іншими дітьми?) Будьте уважними співрозмовниками, разом з дитиною з'ясуйте причини ії поведінки щодо інших дітей.

 

Проводьте бесіди з дитиною про ії однолітків із групи, сусідніх дітей. Спонукайте щоб дитина сказала щось позитивне про них, про риси характеру, таланти, вміння, а не про зовнішність.

 

Разом з дитиною намалюйте ії друзів,  виготовте подарунки для них до дня народження, інших свят.

 

Привчайте дітей бути відповідальними перед іншими, дотримуватись правил поведінки, завжди замислюватись над своїми вчинками та вчинками інших дітей, дорослих, знаходити правильне розв'язання.

 

Доручайте дитині різні доручення, стимулюйте їх самостійність.

 

Підтримуйте та підбадьорюйте дитину, радійте за неї, хваліть за хорошу поведінку, Станьте прикладом для наслідування, демонструйте бажану поведінку, пояснюйте свої вчинки.

Музичний керівник

Консультація № 1. Як починати слухати музику з дитиною

 

Шановні батьки! Якщо Ви хочете, щоб серце Вашої дитини прагнуло до Добра, Краси, Людяності, спробуйте навчити її любити і розуміти музику! Вчить її, навчайтеся разом з нею! Фахівці з різних галузей дошкільної психології, педагогіки мистецтва радять починати займатися музикою вагітним мамам ще у період вагітності, а продовжувати зразу від народження дитини для формування гармонійної особистості засобами музики. Музичне мистецтво є джерелом духовності, засобом активізації всіх творчих здібностей дитини, звичайно за умов систематичних занять і не лише у дошкільних навчальних закладах, а і дома. Прихильники раннього виховання мистецтво рекомендують батькам не втратити можливість формування гарного смаку у малюків, розуміння ними характеру та образності музики, величезного естетичного впливу на всю психіку дитини, її позитивний та гарний настрій.

Обов’язковою умовою для формування естетичного музичного смаку має бути сформована родинна фонотека. До неї мають входити: записи класичної музики на фоні звуків природи — шуму струмка, моря, звуків лесу, спів пташок, пісні з улюблених мультфільмів, казки, колискові, український дитячий фольклор. Слухаючи музику разом з дитиною, ви переконаєтеся що зникає стурбованість дитини, її тривога, вона заспокоюється і розслаблюється.

У віці від першого року до трьох років у дітей починають проявлятися музичні здібності: емоційна чуйність, музичний слух, почуття ритму. На другому році життя діти можуть слухати невеликі музичні твори і не просто радіти, а й виражати свій емоційний стан – бадьорий, задерикуватий при слуханні пісні «Конячка» О. Тимчивої, спокійний, доброзичливий при слуханні пісні «Кішка» О. Александрова. У процесі формування музичного сприйняття перед фахівцями і батьками стоїть завдання привчати дітей прислухатися до мелодії, слів пісні й упізнавати її при повторному прослуховуванні.

Особливо важливою ланкою є формування музично-сенсорних здібностей у дітей раннього дошкільного віку є музичне переживання. В основі розвитку їхніх музично – сенсорних здібностей лежить слухання, розрізнення, відтворення чотирьох основних властивостей звуку – висоти, тривалості, тембру, сили. Розвиваючи музичний слух дитини слід впроваджувати включені музично – дидактичні ігри з певним змістом і правилами. В основі їх лежать навчальні завдання, спрямовані на освоєння різних властивостей музичного звуку. Дітям на другому році життя слід запропонувати дитячі інструменти та іграшки, з якими вони можуть пограти і потім угадати, який інструмент звучить, порівняти тихе й гучне звучання. Для дітей на 3 році життя музично – дидактичні ігри дещо ускладнюють. Ставиться завдання не лише розрізняти контрастні звучання, а й відтворювати їх. Наприклад, у грі «Чий будиночок?» дитині пропонується показати, як нявкає кішка (низький звук) або кошеня (високий звук). Вправи розвиваються залежно від поставленого дидактичного завдання й від психофізичних можливостей кожної дитини. Нерідко в дітей із церебральним паралічем характерні розлади емоційно-вольової збудливості, дратівливості, руховому розгальмуванню, в інших – у вигляді загальмованості, сором'язливості. Тому завдання підбираються індивідуально. Важливим елементом дітей першого – третього років із є виразне виконання музичного твору мамою, бабусею, татом. Разом з тим, при роботі з такими дітьми необхідні наочні прийоми, що залучають дитини до музики – показ іграшки. Дітям приємно слухати музику й дивитися на іграшку, про яку співається в пісні. Зорове сприймання образу сприяє розумінню змісту виконуваної пісні, її запам'ятовуванню. З цією метою застосовуються й персонажі лялькового театру, за допомогою яких інсценується зміст того або іншого твору.

Більш різноманітний музичний репертуар для дітей  дошкільного віку допомагає зацікавити дитину музикою, викликати й підтримати її радісне хвилювання. У цьому віці зберігає своє значення використання іграшки як засобу, що викликає інтерес до виконуваних творів. Засвоєнню музики допомагають короткі пояснення, які виділяють найяскравіші художні засоби.

Музика сприяє активізації пізнавальної й розумової діяльності. Діти багато про що дізнаються, уважно слухаючи музику.

Але найголовніше – це «школа почуттів», що формується завдяки особливій властивості музики: викликати співпереживання слухачів.

Виховуючи маля, розвиваючи здібності, збагачуючи духовно, знайомлячи і зі складнішими творами, ви відкриваєте перед ними ще один шлях збагачення їхнього музичного досвіду.

Можливо, декілька порад фахівців музичного мистецтва допоможуть Вам і Вашої дитині ввійти в великий та чудовий світ музики.

1. Пам'ятайте про те, що любий музичний твір треба слухати уважно. Головне, безумовно, бажати слухати! Треба дуже постаратися уважно слідкувати за тим, що діється у музиці, від початку до кінця, нічого не пропускати. Музика завжди віддячить слухача, даруючи нові почуття, новий настрій, мабуть такий, якого ніколи не було.

2. Починати слухання треба з маленьких творів.

Це може бути вокальна музика (музика для голосу), або інструментальна (яка виконується на різних інструментах). Прислухайтеся до звуків, постарайтеся почути і розрізнити динамічні відтінки музичної мови, з'ясувати чи роблять вони виразним виконання музичного твору.

3. Безумовно, слухати вокальну музику легко, текст завжди підкаже, що хотів сказати композитор, якими думками поділитися.

4. В інструментальної музиці слів немає, але від цього вона не стає менш цікавішою. Слухайте з дітьми твори П.Чайковського, С. Прокоф'єва, Р. Шумана, В. Моцарта, О. Гречанінова та сучасних композиторів.

5. Час від часу необхідно повертатися до прослуховування вже знайомих творів.

6. Постарайтеся зробити слухання музики систематичними, відводьте для цього певний час.

7. Дуже корисно слухати одні й ті ж самі твори у виконанні різних солістів та колективів.

Музичний керівник

Мудрак Ангеліна Миколаївна – бакалавр педагогічної освіти

Фізінструктор

Формування правильної постави в дитини

 

Показуйте дитині своїм прикладом, як потрібно правильно ходити, стояти та сидіти.

Стежте за тим, чи правильно дитина ходить:

великий палець ноги має бути направлений уперед;

внутрішні поверхні стоп під час ходьби мають перебувати близько одна від одної, а коліна не мають стикатися;

руки не мають «бовтатися» із боку в бік, права рука має рухатися вперед одночасно з лівою ногою, а ліва рука — з правою ногою.

Стежте за поставою дитини в положенні сидячи — спина дитини менше стомлюватиметься, якщо вона опиратиметься на спинку стільця, а ноги стоятимуть на підлозі або на підставці всією стопою.

Залучайте дитину до фізичної культури, спорту, забезпечуйте різні навантаження на м’язи для їх тренування, адже слабкі м’язи погано утримують скелет.

Забезпечте дитині повноцінне харчування, яке сприятиме нормальному розвитку мускулатури і скелета дитини, яка росте.

Ураховуйте, що на формування постави впливають звички повсякденного життя — манера стояти, ходити, сидіти за обіднім столом, під час перегляду телевізійних передач, тому потрібно запобігати формуванню звичок, які можуть згубно вплинути на поставу.

Стежте, щоб дитина носила валізу чи портфель то на правому, то на лівому плечі. Це ефективний профілактичний захід проти викривлення хребта. У разі регулярної зміни навантаження на руки  плечі будуть рівними, постава — правильною.

Інструктор з фізичного виховання

 

Олексієнко Олександр Олексійович – має  вищу кваліфікаційну категорію, звання «Вихователь-методист»

Медсестра

 Дробаха Людмила Петрівна

Наближається день народження Вашої дитини? Ви хочете потішити її і влаштувати найвеселіше свято з частуванням друзів і розвагами? Тоді ці поради — для Вас

 

 

Святковий стіл

у день народження дитини

 

Найчастіше дитина не бажає обмежитися кількома гостями на своєму святі. Вона хоче запросити на свято всю групу дитячого садка, бо всі діти без виключення — її найкращі друзі.

Святкування дня народження у дитячому садку — вдале рішення, до якого вдаються більшість батьків. По-перше, тут є багато можливостей і простору для дитячих веселощів. По-друге, не треба домовлятися з батьками гостей — свято відбудеться під час перебування дітей у дошкільному закладі.

А яке ж свято без святкового столу? Не секрет, що у дошкільному закладі не дозволяють частувати дітей тортами з кремом, тістечками та солодкими газованими напоями. Як бути?уханні пісні «Кішка» О. Александрова. У процесі формування музичного сприйняття перед

 

Частування дітей у дошкільному закладі

 

Минули ті часи, коли успіх свята визначали багатством наїдків на столі. Страви мають бути смачними і корисними. Діти не повинні страждати від переїдання та розладу шлунку.

 

У дошкільному навчальному закладі для харчування дітей заборонено використовувати:

 

- м’ясо та яйця водоплавної птиці

- м’ясні обрізки, субпродукти (за виключенням печінки та язика)

- річкову та копчену рибу

- гриби

- соуси, перець, майонез

- вироби у фритюрі, зокрема чіпси

- газовані напої, квас, натуральну каву

- морозиво, кремові вироби тощо

 

 

У дошкільному закладі на свято для дітей зазвичай готують солодкий стіл. У пункті 1.10 Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженій спільним наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України від 17 квітня 2006 р. № 298/227 (далі — Інструкції) зазначено, що для частування дітей у дні народження, інші свята можна використовувати спечені у закладі пиріг, пиріжки або принесені батьками фрукти, ягоди, цукерки, печиво промислового виробництва.

З метою запобігання гострим кишковим захворюванням та харчовим отруєнням дітей суворо забороняється приносити у дошкільний навчальний заклад кремові вироби (торти, тістечка), морозиво, напої, зокрема солодкі газовані тощо. Готуючи святковий стіл для дітей, варто віддавати перевагу печиву чи коржикам без крему, ягодам та фруктам. Утім треба пам’ятати, що продукти промислового виробництва — цукерки, зефір, мармелад, соки тощо — відповідно до пункту 4.4 Інструкції можна використовувати лише тоді, якщо вони мають супровідні документи, що підтверджують їх походження, безпечність і якість, відповідність вимогам державних стандартів. Супровідні документи мають засвідчувати гатунок, категорію, дату виготовлення на підприємстві, термін реалізації, умови зберігання (для продуктів, які швидко псуються, термін реалізації і час виготовлення позначаються у годинах).

 

У дошкільних навчальних закладах забороняється використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти.

(Згідно з пунктом 4.7. Інструкції)

 

 

 

 

Оскільки діти забезпечуються повноцінним харчуванням у дошкільному закладі, не варто перевантажувати їх солодкими наїдками. Доречними будуть «нейтральні» фрукти, що зазвичай не викликають алергію: яблука, банани, виноград тощо. Їх можна нарізати шматочками, нанизати на «шпажки» і гарно викласти на блюда.

Зазвичай головним пунктом святкового меню до дня народження є торт зі свічками. Проте у дошкільному закладі торт слід замінити короваєм або пирогом. А свічки не потрібно встромляти прямо у пиріг — це не гігієнічно. Їх варто розмістити на спеціальних пластмасових підставках у центрі пирога або по краях.

 

Поєднуємо святкування з виhхованням

 

Сервіруючи стіл для дошкільників, пам’ятайте, що організація дитячого свята має і виховне значення. Відповідно до пункту 1.7. Інструкції, починаючи з раннього віку дітей необхідно приділяти увагу вихованню у них культурно-гігієнічних навичок під час вживання їжі. З двохрічного віку дітей привчають користуватися серветкою. На четвертому році вчать користуватися виделкою, на п’ятому — негострим ножем. За накритим столом діти вчаться правильно сидіти, вміло користуватися столовими приборами, бути ввічливими зі своїми друзями.

Малюки проводять за святковим столом мінімум часу, надаючи перевагу іграм та розвагам. Тому, окрім святкового столу, варто поміркувати і над розважальною програмою. Взагалі, непроста й копітка це справа — святкування дня народження дитини. Але воно того варте…

 

Як запобігти харчовим отруєнням

 

Щоб запобігти інфекційним захворюванням та харчовим отруєнням, дотримуйтесь таких простих правил:

 

Ретельно мийте усі овочі і фрукти перед тим, як подавати до столу сирими.

 

Прищеплюйте дитині любов до чистоти. Привчайте її мити руки з милом перед вживанням їжі, після відвідування туалету, повернення з прогулянки.

 

Мийте руки з милом перед приготуванням їжі.

 

Не зберігайте разом продукти, що їдять сирими, і ті, що підлягають кулінарній обробці.

 

Ніколи не кладіть бутерброди, пиріжки, сир, ковбасу, печиво у пакет, де побували овочі, фрукти, ягоди чи яйця, навіть якщо цей пакет здається абсолютно чистим.

 

Дбайте про те, щоб їжа для дитини була щойно приготованою, свіжою. Не готуйте їжу «із запасом».

 

Не купуйте продукти, якщо не впевнені у їхній якості, з простроченими термінами зберігання, пошкодженою упаковкою. Дотримуйтесь умов та строків зберігання продукту, зазначених на його упаковці.

 

Не купуйте продукти харчування на стихійних базарах. Ви маєте право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку продуктів.

 

Не вживайте незнайомі гриби, ягоди, трави. Смертельно небезпечними можуть бути старі або зіпсовані гриби. Не готуйте страви з грибів дітям.

 

Не беріть у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують зберігання у холоді).

 

Не використовуйте для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з річок, озер, незнайомих підземних джерел тощо.

План медичної роботи на 2016-2017 навчальний рік.